Категорія: Заходи Page 5 of 6

Поруч із нами ростуть незвичайні діти, їх називають «дітьми дощу»: вони грають з предметами не так, як більшість, вони радіють іншому. Для них не існує норм і правил, звичних для нас, їм незрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні дівчатка та хлопчики. У них свій, закритий для сторонніх світ, але їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

До Міжнародного Дня поширення інформації про аутизм, Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека організувала вебінар «Такі ж як ми, але інші. Як комунікувати з дітьми з аутизмом», до якого долучилися працівники Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки.

Спікер, лікар педіатр-неонатолог Зоряна Вуїв, розповіла учасникам події про те, на що потрібно звернути увагу, при спілкуванні з дітьми з аутизмом, про особливості розвитку дитини з РАС, її можливості, сучасні методи та технології навчання та виховання.

Коли-небудь чули приказку: «Якщо ви знаєте одну людину з аутизмом, то ви знаєте… тільки одну людину з аутизмом»? Це правда. Вони різні. Їм подобаються абсолютно різні речі, у них неоднакова поведінка, різні таланти, різні інтереси і різні навички. Якщо зібрати групу дітей з аутизмом і подивитися на них, то виявиться, що всі вони так само сильно відрізняються один від одного, як і звичайні. Кожна дитина з аутизмом індивідуальна, і не варто робити ніяких припущень про неї тільки на основі її діагнозу!

«Аутизм» часто пов’язують зі способом життя людини, і вважають, що їй (людині з аутизмомом) абсолютно все одно на існування інших людей в той час, як в реальності, це просто проблема комунікації. Людям з аутизмом не все одно на інших людей. Більш того, є такі, які панічно бояться випадково сказати «щось не те» і зачепити почуття інших. І як результат вони постійно соромляться і нервують. Навіть невербальні діти з аутизмом виявляють таку ж прихильність до своїх батьків, що і звичайні.

Діти з аутизмом насправді відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний, індивідуальний спосіб комунікації. Їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

Довідка: За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 1 дитина зі 160 має якийсь із розладів аутистичного спектру. Загалом у світі нараховується 2 мільйони 400 тисяч таких людей. ВООЗ підкреслює, що ця цифра є середньостатистичною і в деяких добре контрольованих дослідженнях фактичні цифри набагато більше.  Відомостей про поширеність розладів аутистичного спектру в країнах з низьким і середнім рівнями доходів немає, але відомо, що кількість аутистів має стійку динаміку до збільшення в усьому світі.

В Україні з 2008 по 2013 рік, за даними МОЗ, захворюваність на розлади зі спектру аутизму зросла в 3,8 рази, з 2,4 до 9,1 на 100 000 дитячого населення. Причому аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

24 березня в Рівному на Майдані Незалежності відбулася акція, присвячена Всесвітньому дню боротьби з туберкульозом і  Дню фтизіатра.

Акція проходила за підтримки Центру громадського здоров’я і Рівненського фтизіопульмонологічного медичного центру. Волонтери з благодійної організації “Мережа 100% життя. Рівне” під час заходу всім бажаючим роздавали листівки і брошури на тему туберкульозу. Також рівняни охоче брали участь у опитуванні щодо симптомів туберкульозу. Після чого усім безкоштовно роздавали каву.

Мета акції — привернути увагу світової спільноти до проблеми туберкульозу в Україні. Станом на кінець 2020 року в Рівненській області виявили майже тисячу нових випадків туберкульозу активної форми. Більш ніж 800 жителів Рівненщини лікуються вдома. Решта перебуває на стаціонарному лікуванні. Варто зазначити, що показник захворюваності в Рівненській області на 100 тисяч населення дещо менший, ніж загальнодержавний.

Туберкульоз – це хронічна хвороба, яка відноситься до особливо небезпечних інфекцій. Сьогодні світом поширюється пандемія коронавірусу COVID-19. А це означає, що через карантинні обмеження і збої в постачанні ліків, може збільшитися кількість жертв, хворих на туберкульоз. Тисячі людей можуть залишитися без медичної допомоги, а відтак зростатиме і смертність. Ще одна проблема – лікарі фтизіатри перестали приділяти належну увагу діагностуванню туберкульозу у пацієнтів. А чим довше людина залишається без діагнозу і чим пізніше починається лікування, тим більш імовірно, що інфекційне захворювання сильніше вразить організм, пошириться далі і це матиме нехороші наслідки в подальшому.

Тому під час акції волонтери хотіли привернути увагу містян, що є таке захворювання як туберкульоз і що не варто забувати про небезпеку поширення цієї хвороби. Адже наше здоров’я – у наших руках.

Днями у медичній бібліотеці відбулася лекція на тему «Вплив хронічного стресу на здоров’я людини. Шляхи подолання». Лекцію провела провідний бібліотекар Лариса Федорчук. Присутні на лекції відвідувачі розмальовували антистресові малюнки і ділилися своїм власним досвідом подолання стресових ситуацій у житті. Адже ми всі відчуваємо напруження при певних життєвих обставинах. І так чи інакше, усе наше життя пов’язане із стресами, яким піддається третина жителів Землі.

Стрес і напруження можуть послужити поштовхом до появи найрізноманітніших хвороб. Стрес вражає усі системи організму і може виявлятися різними симптомами: з боку травної системи (закрепи, проноси, синдром роздратованого кишечника, виразка шлунку), з боку дихальної системи, алергією, втомою, труднощами концентрації, уваги і пам`яті, головним болем, безсонням, депресією і панікою тощо. Стрес ослаблює імунну систему і може привести до погіршення перебігу різних захворювань, таких як, наприклад, запальні захворювання, травна система, хвороби суглобів, високий тиск, хвороби серця і судин, діабет, рак. Можна багато ще говорити про стрес і якої шкоди він завдає організму.

Що ж ми можемо зробити, щоб зменшити вплив стресу і попередити розвиток спровокованих ним хвороб? Найефективнішими, як не дивно, виявляються найпростіші і всім відомі рекомендації, як, наприклад, фізична активність, хороша музика, гарний настрій, улюблена справа – малювання, вишивання, кулінарія, хобі, дружні відносини. Важливо також уміти слухати одне одного.

Важливо, щоб негативні відчуття не мали владу над нашим життям і не привели до низької самооцінки. Це допоможе не тільки зберегти здоров’я, але і подолати тимчасові невдачі, і знову повернути собі радість життя.

Сьогодні до нас завітала лікар епідеміолог з обласної лабораторної діагностики  Уляна Романівна Фісянчук. Вона розповідала глядачам про щеплення від COVID-19. Адже скоро в Україну надійдуть вакцини – і це приємна новина.

Щеплення допомагають імунній системі ефективніше запрацювати. Що буває з людиною, яка важко перехворіє? Вона ще не скоро матиме колишню якість життя і шлях до одужання буває непростим і тривалим. Якщо є найменший шанс захиститися від COVID-19 – слід ним скористатися. І тим більше, якщо наразі єдиний порятунок від цієї недуги – вакцинація.

Вакцина готує наш організм до боротьби з певною інфекцією, вірусом або хворобою. Це спонукає імунну систему розпізнавати інфекційний агент і виробляти антитіла для боротьби з нею. У більшості людей цей процес відбувається непомітно, але іноді можливі побічні ефекти. Все надзвичайно індивідуально.

Чому важливо вакцинуватися? Вакцина забезпечує захист від зараження, а також допомагає захистити інших. Вона є найважливішим інструментом виходу з пандемії. Щеплення мільярдів людей зупинить поширення коронавірусу COVID-19 і створить колективний імунітет.

Проте сама лишень вакцинація ще не зупинила жодну інфекцію. Потрібні профілактичні заходи, яких ми можемо дотримуватися самі. Найпростіші з них – мити руки, вживати побільше фруктів, робити фізичні вправи, добре висипатися. Бути бадьорими, усміхненими і радісними.

Цього разу темою для спілкування слугували монети, а саме історія педіатрії, яка зображена на нумізматичних матеріалах. Якщо вам також цікава дана тема, запрошуємо до бібліотеки на огляд наших джерел. Ми знаходимося за адресою: м. Рівне, вул. Котляревського, 2.