Випуск 17 – Злам: Злам — це не слабкість. Це точка переходу.

Це не кінець. Це тріщина, крізь яку проходить світло. Злам — це момент, коли щось всередині перестає бути цілим, але водночас відкривається нове: вразливе, чесне, справжнє.

Етимологія

Походить від дієслова ламати, праслов’янське lomiti.

У латині — fractura (звідси фрактура), у грецькій — ρήξη (rēxē) — розрив.

 

Мова медицини

Злам кістки — фізичний, але часто і психологічний.

  • Злам психіки — момент, коли стара система не витримує.
  • Злам звички — початок змін.
  • У медичній етиці — злам як виклик, але також можливість бути поруч.
  • У психології — криза як точка зламу і росту.

 

Тілесний ракурс

Злам як перелом кістки, як тріщина в шкірі, як розрив тканини.

Це момент, коли тіло говорить: «Зупинись».

Але саме тут починається процес зрощення — з фіксацією, болем, турботою.

Злам — це запрошення до догляду.

 

Психологічний ракурс

Злам як емоційне перевантаження, як криза, як втрата опори.

Це точка, де старі механізми більше не працюють.

Тут народжується нова чутливість, нове розуміння себе.

Злам — як перехід від виживання до присутності.

 

Літературний штрих:

«Вона не боялася зламу. Вона боялася залишитися незмінною».

Злам — як тріщина в слові, як пауза в реченні, як тиша після крику.
Це місце, де слово перестає бути просто звуком — і стає молитвою.
Злам — як поезія, що проростає з болю.

 

Цитата для роздумів:

«Злам — це не кінець. Це початок іншої форми.»

 

Слово тижня: Стійкість

Запитання для роздумів:

  • Що допомагає вам пройти через злам?
  • Чи можна зламатися — і залишитися собою?

 

У наступному випуску Світло.