Шпізель Рафаель Срульович – лікар, науковець, історик-краєзнавець.

Народився у м. Бричани (Молдова, тоді Бесарабія, яка входила до складу Румунії) 2 грудня 1927 року. Після нападу Німеччини у 1941 р. він зазнав долі багатьох євреїв. Чотирнадцятирічному Рафаелю дивом вдалося вижити після масового розстрілу євреїв нацистами на Вінниччині. Обравши професію лікаря, після закінчення у 1950 р. Чернівецького медінституту, свою хірургічну практику почав на Рівненщині у селищі Степань. Коли Степанський район ліквідували, Р. С. Шпізеля направили працювати до Острога, де він у кінці 1953 р. очолив хірургічне відділення Острозької ЦРЛ. На основі матеріалів роботи хірургічного відділення Р. С. Шпізель захистив кандидатську дисертацію та видав монографію «Острые воспалительные заболевания околотолстокишечного отдела клетчатки забрюшинного пространства (параколиты)».

Рафаель Шпізель був одним із організаторів Острозького науково-краєзнавчого товариства «Спадщина» імені князів Острозьких. Він був незмінним учасником щорічно організованих товариством краєзнавчих читань, на яких виступав із своїми численними матеріалами з історії Острожчини. Як член краєзнавчого товариства брав активну участь у підготовці книги «Острозькі просвітники XVI–XX ст.», видану Національним університетом «Острозька академія».

Результатом його дослідницької діяльності стали дві підготовлені і видані книги «Медики Острога» (2004 р.), яка розповідає про історію Острога і його медиків у минулому і в теперішній час та «Нариси з історії медицини Острога».

Поряд з професійною діяльністю та краєзнавством у житті Рафаеля Шпізеля чільне місце належало громадській діяльності. Він активно переймався долею Острозької синагоги, збереженню пам’яток історії та культури, врятував від знищення довоєнний архів Острозької лікарні.