Міжнародний день логопеда

14 листопада відзначається професійне свято логопедів “Міжнародний день логопеда”.

З 2004 року фахівцями в галузі логопедії було вирішено щорічно
організовувати заходи з виходом на міжнародний рівень. Їх метою є підвищення
обізнаності широкої громадськості про важливі, доступні і ефективні методи
корекції роботи мовного апарату для всіх соціальних груп населення.

Помилково вважати, що вчитель-логопед працює над виправленням тільки неправильної вимови звуків. Корекція звуковимови – це тільки верхівка айсберга. Логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення, її відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовними відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи.

Важливо своєчасно звернутися за логопедичною допомогою. Рання діагностика мовних відхилень є запорукою успішних логопедичних знань.

Історія свідчить, що перші спроби корекції мовних порушень були описані в працях по сурдопедагогіці ще в 17 столітті. Термін “ортофонія” або логопедія вперше з’явився у Франції в 1928 році завдяки француженці на ім’я Сюзанна Борель-Мезонів. Вона заснувала у Франції службу реабілітації мови і виступила в якості її керівника. Це була перша мовна реабілітаційна служба, яка стояла біля витоків створення системи голосових, дихальних і артикуляційних вправ, спрямованих на вироблення координації рухів голосового, дихального і артикуляційного відділів мовного апарату в процесі вироблення мови.

За даними статистики число мовних розладів зростає з року в рік, у зв’язку з цим актуальність проблем корекції мовних порушень у дітей вже приймає глобальний характер.

Процес коригування мовлення у дитини – тривалий шлях, який вимагає великого терпіння його батьків і близьких, дисципліни з боку самої дитини. Тільки цей важкий шлях може призвести до позитивних результатів і успішного навчання в школі.

Треба пам’ятати – за результатом завжди стоять конкретні люди – вчителі- логопеди.

Дана інформація взята з фонду нашої бібліотеки, яка нараховує понад 100000 книг, де можна отримати відповіді на медичні вузькогалузеві запитання.

Рекомендована література:

  1. Мартиненко І.В. Психолого-педагогічні підходи до діагностики
    комунікативної діяльності дітей з системними порушеннями мовлення. – /
    І.В. Мартиненко // Логопедія. -2015. -No5. – С.38-45
  2.  Марченко І.С. Напрямки логопедичної роботи з дітьми раннього віку із
    затримкою мовленнєвого розвитку / І.С. Марченко // Логопедія. -2015. –
    No5. – С.46-52
  3. Тенцер Л.В. Психолінгвістичні механізми виникнення різних форм дисграфії молодшого шкільного віку / Л.В. Тенцер // Логопедія. – 2015. – No5. -С.65-72
  4. Швалюк Т.М. Формування навичок побудови простого поширеного речення у дітей старшого дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення / Т.М. Швалюк // Логопедія. -2015. -No5. – С.84-93
  5. Шеремет М.К. Проблема мовленнєвої тривожності у дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями / М.К. Шеремет // Логопедія. – 2015. -No5. – С.93-99