Щорічно 30 квітня у світі відзначається Всесвітній день мобільності та доступності (World Day for Mobility and Accessibility), започаткований у 2011 році з метою привернення уваги до проблем людей, які стикаються з обмеженнями у пересуванні.

До маломобільних груп населення належать особи з постійними або тимчасовими порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, а також вагітні жінки, особи похилого віку, батьки з дітьми віком до 7 років та ті, хто їх супроводжує. Усі ці люди мають повне право на безпечний і зручний доступ до інфраструктури — як у публічному, так і в приватному середовищі.

Нажаль, архітектурна, транспортна та інформаційна недоступність залишається серйозною перешкодою для реалізації базових прав і свобод громадян. Недостатня кількість пандусів, ліфтів, адаптованих транспортних засобів, відсутність візуальних і звукових підказок — усе це обмежує участь маломобільних осіб у суспільному житті.

Термін «мобільність» (від лат. mobilis — рухливий) визначає здатність до руху, що включає фізичну, функціональну та соціальну компоненти. Водночас доступність — це не створення спеціальних умов для окремих категорій громадян, а базовий елемент інклюзивного середовища, який гарантує рівність можливостей для всіх.

Організація безбар’єрного середовища є не лише питанням соціальної справедливості, а й ключовим елементом сталого розвитку суспільства.
Доступність — це універсальна цінність, яка стосується кожного.