Формування типів та традицій харчування є результатом тривалого процесу біокультурної адаптації людських спільнот до конкретних екологічних умов, аграрних можливостей та доступних харчових ресурсів. З понад 50 тисяч їстівних видів рослин лише кілька сотень мають широке використання у глобальному харчуванні. При цьому всього 15 культур забезпечують близько 90% енергетичних потреб людства, з яких рис, кукурудза та пшениця формують понад 54% цього обсягу.

У більшості регіонів світу основу раціону становлять продукти, багаті на вуглеводи — злаки (рис, пшениця, кукурудза, просо), бульбоплоди та коренеплоди. Також вагоме місце посідають продукти тваринного походження (м’ясо, молоко, яйця, риба, сир), хоча їх доступність суттєво варіюється залежно від економічних факторів.

Економічні чинники відіграють ключову роль у формуванні сучасних харчових практик. У зв’язку з відносною дешевизною вуглеводомістких продуктів та високою вартістю білкових джерел харчування, раціони багатьох соціальних груп набувають переважно вуглеводного характеру. Це, своєю чергою, сприяє зростанню поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння, що є однією з головних медико-соціальних проблем XXI століття.

Сьогодні у світі виокремлюють близько 20 типів харчування, кожен із яких є результатом тривалого пристосування людини до конкретного типу їжі в умовах певного регіону та соціоекономічного контексту. Розуміння цих процесів є необхідним для розробки ефективних стратегій харчової політики, профілактики хронічних неінфекційних захворювань та формування здорових харчових звичок у різних групах населення.

#академічнийпідхід #антропологіяїжі #харчування #харчовасистема #здоров’ягромадське #соціогуманітарнінауки #біокультурнаадаптація