Міжнародний день йоги відзначається 21 червня.
Слово “йога” походить від санскритського кореня “юг”, що означає об’єднувати, скріплювати. Також воно означає союз або спілкування.
Йога – одна з шести ортодоксальних систем індійської філософії. Вона буласистематизована Патанджалі в його праці “Йога-сутра”, що складається зі 185 стислих афоризмів.
Індійська система йогів просякнута думкою, що людина стає людиною, коли прагне до високої досконалості свого організму, свого тіла і свого духу. При цьому вважають, що фізична і духовна досконалість доступна кожному, хто систематично і наполегливо тренується.
За допомогою системи йогів можна досягти вдосконалення не лише рухового апарата, але й усього організму: нервової системи, серця, легенів, кровоносних судин, шлунку, печінки.
Особливість вправ йогів полягає в тому, що вони мають переважно статичний характер. Майже відсутні вправи динамічного циклічного характеру, коли м’язи скорочуються ізотонічно і певний руховий цикл повторюється, як наприклад, під час бігу, багаторазового присідання. Система йогів максимально використовує формувальну дію на організм
таких фізичних вправ, які вимагають невеликої витрати енергії і, отже, порівняно незначного збільшення харчування. Взагалі йогам властиве кількісно обмежене харчування. Це в свою чергу сприяє зміцненню здоров’я, не обтяжує органи, які здійснюють обмін речовин: серце і судини, травну систему і печінку, залози внутрішньої секреції. Це дуже важливо, бо дає можливість уникнути ожиріння й порушення обміну речовин.
Особливістю фізичних вправ йогів є використання кисневої недостатності (гіпоксії). За допомогою правильної затримки дихання йоги досягають значного кисневого голодування. Організм привчається витримувати стан гіпоксії, що благотворно впливає на ферментні системи, на кров і постачання нею серця і мозку, бо спричиняє розширення артеріальної судинної системи, а також капілярної сітки.
В самій Індії йогів розділяють на дві групи: йоги-філософи і йоги-практики. Йоги-практики приділяють увагу в основному одному із аспектів вчення йоги, а саме хатха-йозі.
Хатха-йога або фізіологічна йога – це очищувальний процес, здійснюваний засобами фізичної культури. Фізичне загартування сприяє зміцненню психічної стійкості. Цей принцип безперечної відповідності фізичного і психічного станів стисло характеризує відома давньоримська формула: в здоровому тілі – здоровий дух.
Для вправ хатха-йоги характерно, що їхнє виконання впливає на всі внутрішні органи.Тіло завдяки цьому стає гнучке й молоде. Йоги вважають, що їхню систему можна застосовувати не лише для загартування організму і збереження здоров’я, а й для лікування хвороб.
Складовими частинами виховання йогів є асани (пози) і пранаями (дихальні вправи), які дають змогу здійснювати контроль над функціями внутрішніх органів.
Пранаяма – це сукупність дихальних вправ, які виконують свідомо і навчають контролювати весь дихальний процес. Щоб правильно виконувати дихальні вправи, треба знати будову органів дихання. Протягом усього свого життя людина вдихає і видихає повітря. Дихання забезпечує природжений рефлекс. Йоги вважають, що тривалість життя людини великою мірою залежить від того, як вона дихає. Чим повніші і глибші
вдихи і видихи, чим спокійніше і повільніше людина дихає, тим довше вона живе. Частота дихання пересічно становить 10 вдихів і видихів за хвилину в спокійному стані і 40 під час напруженої роботи. Під час виконання кожної пози треба стежити за диханням. Воно повинно відповідати окремим моментам пози. Набагато легше виконувати всі пози, якщо перед цим прочистити носові канали, втягуючи підсолену воду через ніс і випускаючи через рот. До виконання асан треба приступати після випорожнення кишок. Вправи повинні
приносити людині задоволення, а не бути тягарем.

Рекомендована література з фонду нашої бібліотеки:

  1. Безверхняя Л. Йога: необъятный океан // Фармацевт-практик. – 2013. – № 11. – С. 58-59.
  2. Всупереч тяжінню [йога] // Health. MEDIX. – 2013. – № 5/6. – С. 58-60.
  3. Дедишина Л. Дітки-«йожки» // Фармацевт- практик. – 2017. – № 6. – С. 24-25.
  4. До здорового хребта через йогу // Фармцевт-практик. – 2019. – № 6. – с.44-46.
  5. Ломоносова Т. Йога – путь к самопознанию // Фармацевт-практик. – 2014. – N7/8. – С. 78-80.
  6. Ніканоров О.К. Застосування нетрадиційних методів фізичної реабілітації у хворих з переломами довгих трубчатих кісток нижніх кінцівок [йога,масаж, гімнастика] // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия : науч.-практ. журн. – 2008. – № 1. – С. 53-54.
  7. Переваги йоги для пацієнтів із захворюваннями серця // Артеріальна гіпертензія. – 2017. – № 1. – С. 94-95.
  8. Сур’ я Намаскар — назустріч сон [йога] // Фармацевт-практик. – 2012. – № 4. – С. 65. Тиск нормалізує йога // Фармацевт-практик. – 2012. – № 3. – С. 70.
  9. Шейко Н.І. Сучасні уявлення про вплив йоги на організм людини / Н.І. Шейко, К.Б.Ківеджі // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України.- 2019. – №2. – с. 100-106.