Серед факторів способу життя, що негативно впливають на здоров’я людини, у тому числі на показники дихальної, репродуктивної, травної та серцево – судинної системи, паління посідає одне з перших місць. Поширеність тютюнокуріння є
однією з найсерйозніших небезпек для здоров’я населення. За даними ВООЗ, щорічно у світі помирає понад 8млн осіб через хвороби, які спричинені цією залежністю, у тому числі близько 80 тис. осіб в Україні. Окрім того, вживання тютюну завдає істотних економічних збитків. До них можна віднести значні витрати на охорону здоров’я та втрати людського ресурсу в результаті захворюваності й смертності, які зумовлені вживанням тютюну.
Лаболаторними дослідженнями у тютюновому димі виявлено понад 4000 сполук, близько 50 з них – канцерогени, а більше ніж 450 – токсичні речовини, серед яких одна з основних – нікотин, алкалоїд, що викликає хімічну залежність. В
результаті горіння тютюну виділяється нікотин. Він вражає нервову та серцево – судинну системи. Порушується дихання, травлення. Дають збої залози внутрішньої секреції. Виникають різні захворювання, наприклад, тяжкі бронхіти, емфізема,
туберкульоз, рак легенів, атеросклероз, гіпертонія та багато інших.

Боротьба проти тютюнопаління ведеться у всьому світі вже давно. На курця та оточуючих його людей може позитивно вплинути дуже глибока проінформованість суспільства. На самосвідомість деяких тютюнозалежних це може вплинути на стільки, що вони взагалі кидають палити. Починаючи з 1988 року, 31 травня в Україні щорічно відзначається Всесвітній
день без тютюну. Ця дата створена для того, щоб доносити до людей інформацію про вплив та шкоду від цієї гидоти, і в наслідок цього знижувати поширення шкідливої тютюнової залежності.
В Україні від 2009 року чинне законодавство забороняє тютюнопаління у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; у приміщеннях
гуртожитків; в аеропортах та на вокзалах; в усіх закладах охорони здоров’я, освітніх закладах, громадському транспорті та у місцях загального користування, культурного та спортивного призначення, ресторанного господарства. Також закон забороняє пряму рекламу тютюнових виробів, поширення безкоштовних зразків сигарет, рекламу тютюну, промоутерські акції та спонсорство тютюновими компаніями.
А от у деяких країнах, де з курінням борються організовано, так як борються з організованою злочинністю, там курців стало набагато менше. Досвід країн, які успішно проводять боротьбу з курінням, доводить, що основний внесок у відмову від куріння вносять медичні працівники первинних структур охорони здоров’я. Самостійно кинути курити досить важко, саме тому
висока інформованість лікарів та середніх медичних працівників про проблему куріння та усвідомлення ними свого значення в боротьбі з цим фактором ризику є передумовою для успішного втручання, спрямованого на припинення куріння.
Медичні працівники мають надавати практичні поради і консультації особам, які бажають позбутися залежності від тютюнових виробів та відповідну лікувально – профілактичну допомогу. Дивлячись на таку ситуацію, треба суттєво посилювати пропаганду здорового способу життя.

Список рекомендованої літератури:

1). Бабінець Л. С. Тютюнопаління: патогенетичні механізми, можливості медикаментозної корекції (Огляд літератури) / Л. С. Бабінець, З. Я. Онуфрик // Сімейна медицина. – 2021. – No2-3. – С. 92 – 95.
2). Волошина І. М. Тютюнопаління vs e – сигарети: підміна гравців. Доказове лікування нікотинової залежності / І. М. Волошина // Артеріальна гіпертензія. – 2020. – No1. – С. 35 – 41.
3). Гутор Т. Г. Поширеність вживання тютюнових виробів серед молодого населення Львівської області / Т. Г. Гутор, С. П. Козій-Бределєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2020. – No4. – С. 13 – 18.
4). Дедишина Л. Мій зможе? Тютюн і сексуальне здоров’я / Л. Дедишина // Фармацевт практик. – 2020. – No10. – С. 22 – 23.
5). Котова Н. В. Вплив вторинного тютюнового диму на респіраторну патологію, сенсибілізацію та розвиток алергічних захворювань у дітей раннього віку / Н. В. Котова, О. О. Старець, Д. А. Коваленко // Здоров’я дитини. – 2021. No5. – С. 68 – 74.
6). Лісецька І. С. Види та пристрої для паління та їх шкідливий вплив на організм людини / І. С. Лісецька // Український журнал перинатологія і педіатрія. – 2021.- No1. – С. 81 – 90.
7). Лісецька І. С. Поширеність шкідливої звички паління серед осіб підліткового та юнацького віку / І. С. Лісецька, М. М. Рожко // Сучасна педіатрія. – 2021. – No5. – С. 41 – 46.
8). Омельченко Е. М. Вплив законодавчих змін у сфері охорони здоров’я щодо тютюнопаління на захворюваність та смертність від серцево – судинної патології серед населення України / Е. М. Омельченко, О. О. Полька, О. Т. Єлізарова, С. С. Карташова // Довкілля та здоров’я. – 2021. – No2. – С. 15 – 21.
9). Тютюн і психічні розлади: причинно – наслідкові зв’язки // НейроNews. 2021. – No9. – С. 6 – 7.