Щороку в другий понеділок лютого –Міжнародний день боротьби з епілепсією. 2022 року подія випадає на 14 лютого. Епілепсія є неінфекційним хронічним захворюванням мозку, від якого страждає близько 50 млн людей по всьому світі. Ця хвороба характеризується періодичними нападами зі втратою свідомості і судомами.

Нині все ще існує поширений, але позбавлений наукової основи міф про те, що епілепсія є невиліковним захворюванням. Згідно зі світовою статистикою, застосування сучасних протиепілептичних препаратів допомагає знизити ймовірність виникнення нападів у 65% хворих! Таким чином, адекватна терапія, підібрана грамотним лікарем, і чітке виконання рекомендацій пацієнтом дозволяє запобігти як соціальних, так і медичних наслідків захворювання. Це в свою чергу дає можливість пацієнтам з епілепсією здобути освіту і роботу, створити сім’ю і мати дітей.

10 поширених міфів про епілепсію

1. Ви можете проковтнути свого язика під час нападу. Фізично неможливо проковтнути свого язика.
2. Ви повинні зафіксувати рот людині, у якої припадок. Точно ні! Це хороший спосіб травмувати зуби і ясна або навіть зламати чиюсь щелепу. Правильна перша допомога проста. Акуратно переверніть людину на бік і покладіть щось м’яке під її голову для захисту від травм.
3. Ви повинні утримувати людину, що має припадок. Ніколи не використовуйте утримання! Приступ буде йти своїм ходом, і ви не зможете його зупинити. Проста перша допомога для запобігання травм найкраще.
4. Епілепсія заразна. Ви не можете заразитися епілепсією від іншої людини.
5. Тільки діти хворіють епілепсією. Епілепсія зустрічається у людей старше 65 років майже так само часто, як і у дітей в віці 10 років і молодше. Напади у літніх людей часто є наслідком інших проблем зі здоров’ям, таких як інсульт та серцеві захворювання.
6. Люди з епілепсією є інвалідами і не можуть працювати. Люди з епілепсією мають ті ж можливості та інтелект, що і решта. Деякі з них мають серйозні судоми і не можуть працювати, інші успішні в кар’єрі.
7. На роботі люди з епілепсією не повинні бути відповідальними (керівниками). Люди з епілепсією зустрічаються у всіх сферах життя і на всіх рівнях в бізнесі, уряді, мистецтві та інших професіях. Ми не завжди знаємо про них, тому що багато людей навіть сьогодні не говорять про епілепсію через страх перед тим, що можуть подумати інші.
8. Ви не можете померти від епілепсії. Епілепсія все ще є дуже серйозним захворюванням, і люди вмирають від судом.
9. Ви не можете сказати, що людина може зробити під час нападу. Напади зазвичай приймають характерну форму, і людина буде робити одне і те ж під час кожного епізоду. Поведінка може бути недоречною для часу і місця, але навряд чи воно завдасть комусь шкоду.
10. Люди з епілепсією фізично обмежені в тому, що вони можуть робити. У більшості випадків епілепсія не є перешкодою для фізичних досягнень, хоча деякі люди схильні до більш серйозних наслідків і можуть бути обмежені в своїх можливостях.

Список літератури:

1. Зенков Л.Р., Притыко А.Г. Фармакорезистентныеэпилепсии: Руководство для врачей. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 208 с.
2. Международная конференция «Эпилепсия – диагностика, лечение, социальные аспекты» / Подред. Е.И.Гусева, А.Б.Гехт. – Москва, 2005. -240 с.
3. Неврология детского возраста /Учеб. пособие для ин-тов (фак.) усоверш. врачей / Под общ. ред. Г.Г.Шанько, Е.С.Бондаренко. – Мн.: Выш. шк., 1990. – 495 с.
4. Никанорова М.Ю., Белоусова Е.Д., Ермаков А.Ю. Эпилепсия у детей и подростков: Руководство для родителей. – Москва, 2005. – 32 с.
5. Формулярный подход к назначению эпилептическихпрепаратов в нейропедиатрии (Методическоепособие для врачей) / Под ред. Акад. РАМН, проф. А.А.Баранова. – Москва, 2003. – 28 с.
6. Эпилепсия: Сборник лекций II Республиканскойшколы по неврологии для молодых специалистов(22-23 ноября 2003г., Брест-Витебск-Гомель-Гродно-Минск- Могилев). – 2003. – 168 с.
7. Шанько Г.Г., Барановская Н.Г., Ивашина Е.Н., Шалкевич Л.В. Классификация, диагностика и лечение эпилепсии у детей (Пособие для врачей). – Минск, 2003. – 77 с.
8. Guerhni R., Arzimanglou A., Brauwer O. Принципылечения эпилепсии у детей//Медицинскаяпанорама.-2003.- № 10 – С.44-47.